Имизол, 40мл

Имизол, 40мл

Стерильний розчин для внутрішньом'язової або підшкірної ін'єкції.

Склад
1 мл Имизола містить 120 мг дипропіонату имодокарба (imidocarb dipropionate)
В доповнення до активного компоненту, також містить пропіонової кислоти (22,34 мг / мл) і воду для ін'єкцій.

Свідчення
Имизол застосовують для лікування собак з клінічними ознаками бабезіозу та / або наявністю Babesia організмів в крові. Бабезіоз собак є хворобою, що викликається клещевыми організмами роду Babesia.

Дозування:
Використовують внутрішньом'язово або підшкірно в кількості 6,6 мг / кг (3 мг / фунт) ваги тіла. Повторити дозу через 2 тижні, в загальній складності два (2) лікування.

IMIZOL ® Керівництво по дозуванню 6,6 мг / кг маси тіла

Застереження
Не для використання людиною. Зберігати в недоступному для дітей місці. У випадку впливу на людину, негайно зверніться за медичною допомогою.
Неприпустимо вводити внутрішньовенно. Безпека та ефективність имодокарба не були визначені для щенят або при розведенні, для годуючих та вагітних тварин. Слід враховувати співвідношення ризику та користі, перш ніж використовувати цей препарат у собак з порушенням легенів, печінки або нирок.
Не використовувати цей продукт одночасно з впливом холінестераза інгібуючих препаратів, пестицидів або хімікатів.

Побічні реакції
Побічні ефекти, які часто спостерігаються у вигляді болю під час ін'єкції і у формі м'які[ холінергічних ознак, таких як слиновиділення, мокрий нежить або короткочасна блювання. Інші ефекти, що спостерігаються рідше, утруднение дихання, неспокій, пронос та запалення м'яких місць після введення ін'єкції триває від одного до декількох днів. При важких холінергічних ознаках, вони можуть бути скасовані атропіном сульфатом.

Токсикологія
IMIZOL раствор вводили подкожно четырём группам по пять собак в дозе 2,2, 5,5, 7,7, или 9,9 мг / кг. Лечение повторили через 2 недели. Не наблюдалось признаков от применения IMIZOL влияющих на температуру тела, массу тела, гематологию, большинство клинических химических или острых патологий. При введении препарата в дозе 9,9 мг / кг наблюдалось незначительное увеличение в сыворотке крови аланинаминотрансферазы (АЛТ, SGPT) и аргинин аминотрансферазы (АСТ, АСТ), что свидетельствует о небольшом влиянии на печень. Наблюдались другие эффекты такие как боли в месте введения инъекции, отек, рвота. У двох випадках у місці ін'єкції з'явилися виразки, які вдалося вилікувати легко, без ускладнень.
При 90-дневном исследовании токсичности, имодокарб применяли орально трём группам по восемь собак в дозах 5, 20 или 80 мг / кг  в сутки. Эксперимент проводился с целью изучения токсичности Имизола на печень и кишечник. Эти результаты могли быть достигнуты путём перорального применения препарата. В фармакокинетических исследованиях, что проводились Абдуллой (A.S. Abdullah et al, Veterinary Research Communications. 1984;(8):55-59), имодокарб вводили собакам внутривенно в дозе 4 мг / кг. Одна из 13 собак умерла. Органами поражения вследствие токсичности у этой собаки были легкие и почки, и некоторые изменения были отмечены в печени и селезенке.
Признаками токсического воздействия  являются вялость, слабость и отсутствие аппетита, возможны проявления дисфункций с боку желудочно-кишечного тракта, печени, почек и легких.

Фармакодинамика
Фармакодинамика имодокарба изучалfсь в различных видах. Исследование показывает, что есть возможность побочных реакций, что опосредовано  влияют на вегетативную нервную систему и особенно через антихолинэстеразные механизмы. Клинический опыт у собак, которым применяли препарат в терапевтических дозах менее 10 мг / кг массы тела внутримышечно или подкожно создал картину побочных реакций. Такими реакциями в порядке убывания частоты являются слюнотечение, рвота, иногда понос.

Хранение
Хранить при температуре от 2 ° до 25 ° C. Защищать от света.

Виробник: Інтервет Шерінг-Плау Енімал Хелс (Intervet Schering-Plough Animal Health), Нідерланди